Робота в групах
Клас поділяється на дві групи, і вивчення питання про економічний розвиток Наддніпрянської України продовжується в групах. Перша група опрацьовує таблицю «Аграрні відносини», а друга — «Особливості індустріалізації».
1-а група
Завдання
1. Прокоментуйте дану таблицю і складіть розповідь про розвиток сільського господарства Наддніпрянської України в пореформений період.
2. Як ви вважаєте, чому в сільському господарстві переплілося дві системи ведення господарства?
Учні цієї групи отримують індивідуальні завдання, які також можна виконувати в парах.
Завдання № 1
Прочитайте уривок з роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і дайте відповідь на запитання.
«Хто одразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, — то кидало його наспід, заливало; то вертало нагору, знову несло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег… Хоча боліли іноді у нашого пловця пом’яті боки, а все-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро…»
Запитання
1. Що було причиною розорення багатьох поміщицьких господарств після реформи?
2. А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?
Завдання № 2
Прочитайте документ «Поширення машин в сільському господарстві Півдня України» і дайте відповідь на запитання.
«Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Леппа мають тепер найбільш широке розповсюдження в Новоросії.
Щоб говорити про ступінь їх поширення, досить сказати, що в Новоросії в теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, які зайняті головним чином протягом року виробництвом леппівських жниварок. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти
тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна задовольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машин селянин зі своєю сім’єю легко збирає сорок–п’ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелося би майже всю цю роботу виконувати руками поденників. (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182)
Запитання
1. В яких господарствах використовувалася сільськогосподарська техніка? Чому?
2. Як ви думаєте, чому машини набули найбільшого поширення саме на Півдні України?
Завдання № 3
Розгляньте ілюстрації:
«Українські селянки за роботою. Кінець ХІХ ст.»,
М. Кузнєцов «У пошуках роботи» (1882) і дайте відповідь на запитання.
Запитання
1. Як дані ілюстрації характеризують становище українського селянства в пореформений період?
2. Назвіть причини масового переселення українських селян наприкінці ХІХ ст.
Завдання № 4
Прочитайте документ «Каховка — ринок найму сільськогосподарських робітників» і дайте відповідь на запитання.
«Каховка…, невелике, майже глухе поселення, знамените своїми двома ярмарками: весною Микільським — 9 травня і восени Покровським — 1 жовтня.
Микільський ярмарок… до цього часу не втратив свого панівного значення, як головний ринок для найму сільських робітників…Звичайно числа 6–7 травня починається величезний з’їзд сюди сільських хазяїв з усіх повітів Таврійської, деяких повітів Херсонської і Катеринославської губерній.
Каховка — місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами — пішки, залізницею, пароплавами, плотами… На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, куряни… Десятки тисяч робітників, що припливли, розташовуються величезним табором на площі над Дніпром… В іншій частині Каховки, на величезній площі, розташовуються тисячі робітників, що прибули з своїми підводами, на волах і конях. Центр ярмаркової площі зайнято переважно партіями пішоходів… Не побувши у Каховці під час ярмарку, ледве чи можна скласти ясну уяву про ринки пропозиції сільськогосподарських робочих рук». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182–183)
Запитання
1. Як ви вважаєте, чому саме в Каховці розташувався найбільший ринок сільськогосподарських робітників?
2. Про що свідчить власне факт існування такого ринку?
2-а група
Учні опрацьовують питання «Особливості індустріалізації в Україні земель у пореформений період» за схемою.
Завдання
1. Які галузі української промисловості розвивалися найшвидше? Поясніть, чому розвивалися саме вони.
2. Поміркуйте, яку роль виконував іноземний капітал в економіці України. Це явище мало позитивні чи негативні наслідки для України?
3. Як ви вважаєте, чому відбувалося зростання міст і міського населення?
4. У чому виявлявся залежний характер економіки України від Росії? Відповідь обґрунтуйте.
Учні другої групи також отримують завдання для опрацювання історичних джерел індивідуально або в парах.
Завдання № 1
Розгляньте карту «Промислові регіони Російської імперії наприкінці ХІХ ст.» і дайте відповідь на запитання:
• За допомогою карти визначте, які галузі промисловості розвивалися в Україні і чому.
Завдання № 2
Розгляньте таблицю «Виробництво цукру в Російській імперії в 1893–1894 рр. (в тис. пудів)» і дайте відповідь на запитання.
Запитання
1. Які з наведених губерній були українськими, а які російськими?
2. Порівняйте виробництво цукру в українських і російських губерніях, зробіть висновки.
Завдання № 3
Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
Російський економіст Михайло Волобуєв писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії — бідної, без власної промисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського типу» колоній, тобто є промислово розвиненою країною, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків.
Запитання
1. Чи згодні ви з думкою Волобуєва? Свою думку обґрунтуйте.
2. Яким саме чином Росія позбавляла Україну її капіталу і прибутків? (Пригадайте російську політику ціноутворення.)
Завдання № 4
Розгляньте карту «Залізниці України в кін. ХІХ ст.» та
ілюстрацію «Перший паровоз Луганського заводу (1900 р.)» і дайте відповідь на запитання:
1. Яке значення мала для розвитку господарства поява залізниць в Україні?
2. Яку політику провадила Росія щодо залізничного будівництва в Україні? Як у ній проявилося залежне становище України у складі Росії?
Завдання № 5
Розгляньте
ілюстрації «Праця шахтаря» і «Луганські сталевари» і складіть розповідь про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст.
Завдання № 6
Прочитайте документ про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст. і дайте відповідь на запитання.
«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-і роки — 3 коп., хліб житній — 4,5 коп., пиріг — копійка, миска борщу — півтори копійки, галушок — 5 коп., порція печені або душенини — 15 коп., ковбаса м’ясна — від 15 до 30 коп., в’язка грибів — 15 коп., судак — 20 коп., короп свіжий — 50 коп. — 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець — 50–90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно на цьому ж рівні (середньомісячна близько 20 крб.)». (Історія епохи очима людини. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 39)
Запитання
1. Охарактеризуйте становище українських робітників на основі даного документа.
2. Спробуйте порівняти становище тогочасних робітників зі становищем сучасних робітників в Україні. Зробіть висновки.
Завдання № 7
1. Розгляньте
ілюстрації «Одеський порт», «Контрактовий ярмарок у Києві» і складіть розповідь про розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в Україні.
2. Охарактеризуйте місце України в зовнішній торгівлі Росії.
Клас поділяється на дві групи, і вивчення питання про економічний розвиток Наддніпрянської України продовжується в групах. Перша група опрацьовує таблицю «Аграрні відносини», а друга — «Особливості індустріалізації».
1-а група
|
Аграрні відносини |
|
|
Залишки феодально-кріпосницької
системи господарювання |
Нові явища в сільському господарстві |
|
Збереження поміщицького земле- володіння (кращі землі). Існування черезсмужжя (чередування ділянок землі). Укладення сервітутів — угод на спільне користування луками, лісами, пасовищами. Збереження селянської общини обмежувало особисту свободу селян. Збереження фізичних покарань (до 1904 р.). Сплата селянами низки податків |
Застосування сільськогосподарської вільнонайманої праці. Земля перетворилась на об’єкт про- дажу. Відбувається спеціалізація сільсько- господарських районів. Застосування сільськогосподарської техніки, машин, добрив. Поглиблюється процес розшаруван- ня селянства. З’являється надлишок робочих рук в сільському господарстві (розорен- ня селян, демографічний вибух). Відбувається розшарування ук- раїнського селянства |
|
У сільському господарстві перепліталися дві системи ведення господарства:
відробіткова (панщинна), коли поміщицькі землі селяни обробляли за борги, за
право випасати худобу тощо, і капіталістична (ринкова), заснована на праці
вільнонайманих сільськогосподарських робітників |
|
1. Прокоментуйте дану таблицю і складіть розповідь про розвиток сільського господарства Наддніпрянської України в пореформений період.
2. Як ви вважаєте, чому в сільському господарстві переплілося дві системи ведення господарства?
Учні цієї групи отримують індивідуальні завдання, які також можна виконувати в парах.
Завдання № 1
Прочитайте уривок з роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і дайте відповідь на запитання.
«Хто одразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, — то кидало його наспід, заливало; то вертало нагору, знову несло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег… Хоча боліли іноді у нашого пловця пом’яті боки, а все-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро…»
Запитання
1. Що було причиною розорення багатьох поміщицьких господарств після реформи?
2. А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?
Завдання № 2
Прочитайте документ «Поширення машин в сільському господарстві Півдня України» і дайте відповідь на запитання.
«Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Леппа мають тепер найбільш широке розповсюдження в Новоросії.
Щоб говорити про ступінь їх поширення, досить сказати, що в Новоросії в теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, які зайняті головним чином протягом року виробництвом леппівських жниварок. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти
тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна задовольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машин селянин зі своєю сім’єю легко збирає сорок–п’ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелося би майже всю цю роботу виконувати руками поденників. (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182)
Запитання
1. В яких господарствах використовувалася сільськогосподарська техніка? Чому?
2. Як ви думаєте, чому машини набули найбільшого поширення саме на Півдні України?
Завдання № 3
Розгляньте ілюстрації:
«Українські селянки за роботою. Кінець ХІХ ст.»,
М. Кузнєцов «У пошуках роботи» (1882) і дайте відповідь на запитання.
Запитання
1. Як дані ілюстрації характеризують становище українського селянства в пореформений період?
2. Назвіть причини масового переселення українських селян наприкінці ХІХ ст.
Завдання № 4
Прочитайте документ «Каховка — ринок найму сільськогосподарських робітників» і дайте відповідь на запитання.
«Каховка…, невелике, майже глухе поселення, знамените своїми двома ярмарками: весною Микільським — 9 травня і восени Покровським — 1 жовтня.
Микільський ярмарок… до цього часу не втратив свого панівного значення, як головний ринок для найму сільських робітників…Звичайно числа 6–7 травня починається величезний з’їзд сюди сільських хазяїв з усіх повітів Таврійської, деяких повітів Херсонської і Катеринославської губерній.
Каховка — місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами — пішки, залізницею, пароплавами, плотами… На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, куряни… Десятки тисяч робітників, що припливли, розташовуються величезним табором на площі над Дніпром… В іншій частині Каховки, на величезній площі, розташовуються тисячі робітників, що прибули з своїми підводами, на волах і конях. Центр ярмаркової площі зайнято переважно партіями пішоходів… Не побувши у Каховці під час ярмарку, ледве чи можна скласти ясну уяву про ринки пропозиції сільськогосподарських робочих рук». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182–183)
Запитання
1. Як ви вважаєте, чому саме в Каховці розташувався найбільший ринок сільськогосподарських робітників?
2. Про що свідчить власне факт існування такого ринку?
2-а група
Учні опрацьовують питання «Особливості індустріалізації в Україні земель у пореформений період» за схемою.
Завдання
1. Які галузі української промисловості розвивалися найшвидше? Поясніть, чому розвивалися саме вони.
2. Поміркуйте, яку роль виконував іноземний капітал в економіці України. Це явище мало позитивні чи негативні наслідки для України?
3. Як ви вважаєте, чому відбувалося зростання міст і міського населення?
4. У чому виявлявся залежний характер економіки України від Росії? Відповідь обґрунтуйте.
Учні другої групи також отримують завдання для опрацювання історичних джерел індивідуально або в парах.
Завдання № 1
Розгляньте карту «Промислові регіони Російської імперії наприкінці ХІХ ст.» і дайте відповідь на запитання:
• За допомогою карти визначте, які галузі промисловості розвивалися в Україні і чому.
Завдання № 2
Розгляньте таблицю «Виробництво цукру в Російській імперії в 1893–1894 рр. (в тис. пудів)» і дайте відповідь на запитання.
|
Регіон |
Виробництво цукру, тис. пудів |
|
Київщина |
10354,8 |
|
Поділля |
8928,5 |
|
Харківщина |
4253,2 |
|
Курщина |
2557,4 |
|
Волинь |
1824,6 |
|
Чернігівщина |
814,2 |
|
Тамбовщина |
443,4 |
|
Вороніжчина |
329,8 |
|
Полтавщина |
208,6 |
|
Тульщина |
139,6 |
|
Бессарабщина |
122,1 |
|
Орловщина |
97,2 |
|
Самарщина |
39,5 |
|
У с ь о г о |
3011 2,9 |
1. Які з наведених губерній були українськими, а які російськими?
2. Порівняйте виробництво цукру в українських і російських губерніях, зробіть висновки.
Завдання № 3
Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
Російський економіст Михайло Волобуєв писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії — бідної, без власної промисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського типу» колоній, тобто є промислово розвиненою країною, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків.
Запитання
1. Чи згодні ви з думкою Волобуєва? Свою думку обґрунтуйте.
2. Яким саме чином Росія позбавляла Україну її капіталу і прибутків? (Пригадайте російську політику ціноутворення.)
Завдання № 4
Розгляньте карту «Залізниці України в кін. ХІХ ст.» та
ілюстрацію «Перший паровоз Луганського заводу (1900 р.)» і дайте відповідь на запитання:
1. Яке значення мала для розвитку господарства поява залізниць в Україні?
2. Яку політику провадила Росія щодо залізничного будівництва в Україні? Як у ній проявилося залежне становище України у складі Росії?
Завдання № 5
Розгляньте
ілюстрації «Праця шахтаря» і «Луганські сталевари» і складіть розповідь про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст.
Завдання № 6
Прочитайте документ про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст. і дайте відповідь на запитання.
«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-і роки — 3 коп., хліб житній — 4,5 коп., пиріг — копійка, миска борщу — півтори копійки, галушок — 5 коп., порція печені або душенини — 15 коп., ковбаса м’ясна — від 15 до 30 коп., в’язка грибів — 15 коп., судак — 20 коп., короп свіжий — 50 коп. — 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець — 50–90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно на цьому ж рівні (середньомісячна близько 20 крб.)». (Історія епохи очима людини. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 39)
Запитання
1. Охарактеризуйте становище українських робітників на основі даного документа.
2. Спробуйте порівняти становище тогочасних робітників зі становищем сучасних робітників в Україні. Зробіть висновки.
Завдання № 7
1. Розгляньте
ілюстрації «Одеський порт», «Контрактовий ярмарок у Києві» і складіть розповідь про розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в Україні.
2. Охарактеризуйте місце України в зовнішній торгівлі Росії.