Роздатковий матеріал

№ 1

5 грудня 1936 р. була прийнята Конституція СРСР - «Конституція перемігшого соціалізму». Вона проголошувала існування в СРСР двох дружніх класів - робітників і колгоспного селянства, і прошарку - соціалістичної інтелігенції. Конституція гарантувала недоторканість особи (ст. 127); свободу слова, друку, зборів, мітингів, вуличних процесій і демонстрацій (ст. 125); право об'єднання у громадські організації (ст. 126), які могли висувати кандидатів у депутати на виборах до Рад всіх рівнів (ст. 141). Також проголошувалось загальне, рівне, пряме виборче право при таємному голосуванні (ст. 134).

№ 2

1.      1929 р. Постанова ЦК: директор підприємства як одноосібний начальник отримав право звільнення робітників без повідомлення профспілок. Робітники втрачати соціальні права відстоювання своїх інтересів на виробництві.

2.      1932 р. Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів і зміцнення громадської (соціалістичної) власності» вказував: до ворогів народу, які посягають на соціалістичну власність, застосовувати «в якості заходу судових репресій» розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на 10 років. Незабаром Закон було поширено на «широке коло злочинів», у тому числі на спекуляцію і саботаж сільгоспробіт.

3.      1932 р. Постанова ЦВК І РНК «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР і обов'язкову прописку паспортів», застосовувався для обліку населення міст, робітничих поселень і новобудов, «розвантаження» їх від осіб, не пов'язаних з суспільно корисною працею і «очищення» їх від «кулаків, карних злочинців та інших антигромадських елементів, що ховаються». Паспорт обмежував свободу пересування громадян, забезпечуючи контроль за громадянами з боку держави. Колгоспники, які були позбавлені права на отримання паспорта, відповідно, були позбавлені права виїздити з села.

4.      1934 р., 8 червня. Запровадження «вищої міри соціального захисту» за зраду Батьківщині, відповідальність всіх дорослих членів сім'ї за злочин одного з них. Покарання для тих, хто знав про намір родича - 2-5 років таборів, якщо не знав - 5 років заслання.

5.      1934 р., листопад. Створення Особливих нарад для спрощення судочинства при покаранні «ворогів народу» і членів їх сімей.

6.      1934 р., 1 грудня. Постанова ЦВК про розгляд справ про терористичні організації і терористичні акти проти робітників Радянської влади: слідство обмежувалося строком в 10 днів, слухання справи йшло без участі прокурора і адвокатів, прохання про помилування не допускалося, вирок про вищу міру покарання здійснювався негайно.

7.      1935 р. Встановлення кримінальної відповідальності, аж до розстрілу, починаючи з 12 років.

8.      1937 р. Постанова від 1 грудня 1934 р. поширювалась на справи про шкідників і диверсантів.

9.      1937 р. Дозвіл ЦК ВКП(б) на застосування у практиці НКВС методів фізичного впливу на «ворогів народу».

№ 3

Мета політичних репресій:

1.      Знищення будь-якої, навіть потенційної, опозиції.

2.      Знищення старої «партійної гвардії», всіх тих, хто міг пролити світло на минуле Сталіна.

3.      Переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верств населення.

4.      Зняття соціального напруження у суспільстві, знищуючи «стрілочників» - представників бюрократичного і партійного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Сталіна та його оточення.