Урок 12
Тема. Господарське і повсякденне життя. Організація життя
суспільства Єгипту
Мета: познайомити учнів із суспільним ладом Єгипту; удосконалити навички
роботи з історичними джерелами та роботи в групах.
Тип уроку: закріплення та застосування знань.
Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
1. Якими були причини утворення держави в Давньому Єгипті?
2. Коли і яким чином утворилася єдина держава в Єгипті?
3. Хто допомагав фараону утримувати владу?
4. Ким був фараон для єгиптян?
Робота з поняттями
Використовуючи метод «Мікрофон», учні визначають зміст понять: «держава»,
«номарх», «ном», «жрець».
II. Вивчення нового навчального матеріалу
Повсякденне життя єгиптян. Соціальна структура староєгипетського суспільства
Робота за методом «Ажурна пилка»
Учитель заздалегідь формує «домашні» групи учнів і пакети документів, які
їм належить опрацювати на уроці. По закінченні контрольного часу «домашні
групи» трансформуються в експертні. До складу кожної експертної групи мають
входити по одному представнику «домашньої групи».
1-а г р у п а. Прочитайте текст «Порядок у палаці понад усе» —
уривок з документа «Розпорядження про службові обов’язки верховного сановника»
(XVI–ХV ст. до н. е.)». І дайте відповіді на питання.
Коли візир перебуватиме в палаці, він сидітиме на кріслі зі спинкою, на
підлозі буде рогожа, на ньому плетінка, за його спиною та під його ногами
шкіряні подушки, поряд з ним жезл. Перед ним буде розкладено сорок шкіряних
сувоїв із законами, по обидві сторони перед ним стоятимуть вельможі, з правого
боку від нього буде начальник приймальної; з лівого — завідуючий прийомом,
поряд з ним — писарі верховного сановника.
Вислуховуватимуть одного за одним, не допускаючи, щоб того, хто прийшов останнім,
вислухали раніше за того, хто прийшов першим.
Йому доповідатимуть про свої справи урядовці та начальники. Потім він піде
вітати владику, нехай буде він живий, неушкоджений та здоровий. Він докладатиме
йому про становище обох єгипетських країн у його будинку щодня. Він увійде до
палацу одночасно з начальником казни. Той зупиниться у північного стовпа для
прапорців. Потім візир вийде з дверей палацу. Тоді начальник казни зустріне
його та доповість
йому наступне: «Всі твої справи у повному порядку; всі посадовці доповіли
мені наступне: "Всі твої справи у повному порядку, палац цілий та
неушкоджений”». Тоді верховний сановник доповість начальникові казни наступне:
«Всі твої справи у повному порядку, всі установи резиденції цілі та
неушкоджені»». Після того, як ці двоє сановників зроблять доповідь один одному,
візир надішле людей відкривати всі двері палацу, щоб впустити всіх, хто має
доступ, і випустити всіх, хто має право на вихід. Його довірений
піклуватиметься, щоб все було записано.
Всі посадовці, від першого до останнього, з’являються до палати верховного
сановника, щоб вітати його.
Питання
1. Яка церемонія обов’язково відбувалася щоранку в палаці?
2. Поясніть, про що доповідали один одному візир і начальник казни.
3. Розкрийте положення, яке в палаці називали «порядком».
4. Покажіть на прикладах з тексту, що візир посідав високе становище в
палаці.
5. Розкажіть, яким чином вшановували фараона.
2-а г р у п а. Прочитайте уривок з роману Болеслава Пруса
«Фараон».
Дайте відповіді на питання.
У наш час майже не можливо уявити собі, яку надзвичайну роль відігравали
жерці в Єгипті. Вони були наставниками молодих поколінь, ворожбитами, а отже,
порадниками старших людей, суддями померлих, яким волею й прозорливістю жерців
гарантувалось безсмертя. Жерці не лише виконували щоденні релігійні обряди,
вони служили богам і фараонам, лікували хворих як лікарі, впливали на перебіг
громадських будівельних та земляних робіт як інженери, визначали політику
держави як астрологи і насамперед досконало знали власну країну та її сусідів.
В історії Єгипту першочергове значення мали відносини між жерцями та
фараонами. Найчастіше фараон слухняно корився жерцям, приносив богам щедрі
пожертви, будував храми. Тоді він жив довго, а його ім’я та зображення,
викарбувані на пам’ятниках, переходили з покоління в покоління, овіяні славою.
Проте багато фараонів володарювало недовго, а часом з пам’яті народу зникали не
лише їхні діяння, зникали навіть імена. Кілька разів траплялося так, що
занепадала ціла династія, а головний убір фараонів, оповитий змією, надягав
жрець.
Питання
1. Розкажіть, якими справами займалися жерці.
2. Поясніть, які відносини були між фараонами та жерцями.
3-я г р у п а. Прочитайте текст «Доля простої людини» та «Доля
землероба» і дайте відповіді на питання.
«До л я п р о с т о ї л ю д и н и»
Коли людина народжується, вона працює на свого начальника: хлопчик — він
слуга воїна, хлопець-новобранець; старий — відданий в землероби; чоловік — він
буде воїном, якщо він кульгавий каліка — буде відданий в сторожі, щоб годувати
худобу.
«До л я з е м л е р о б а»
Горе землеробу! Бере черв’як половину ячменю, гіпопотам з’їдає залишок.
Миші численні в полі, сарана опускається, худоба їсть, горобці крадуть. Горе
землеробу! Залишок на току. Він для злодіїв. Упряжка волів подихає при
молотьбі.
Писар причалює до берега. Він записує врожай. Його помічники з палицями,
кнyтами із жил пальмового листя. Вони говорять: «Дай ячмінь».
Немає його. Вони б’ють його. Він зв’язаний та кинутий до колодязя.
Він занурений у воду вниз головою, його дружина зв’язана перед ним, його діти
скручені. Його сусіди залишають їх, тікаючи, і пропав їх ячмінь.
Питання
1. Розкажіть, яка доля чекала просту людину в Давньому Єгипті.
2. Поясніть, чому в Давньому Єгипті прості люди вважали військову службу
Инебезпечною та важкою роботою.
3. Розкажіть, які неприємності чатували
на землероба в Давньому Єгипті.
4 - а г р у п а. Прочитайте текст «Писар не буде бідним» —
уривок з «Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму сину Піопі», дайте відповіді на
питання.
«П о в ч а н н я , з р о б л е н і є г и п т я н и
н о м с в о є м у с и н у, коли він плив на південь до
столиці, щоб віддати його до школи писань»
Тоді сказав він сину: «Бачив я побої, бачив я побої. Оберни ж серце твоє на
писання! Бачив я звільненого від повинностей писаря. Дивись, немає надлишку
писань!
Ти знайдеш вислів: «Що стосується писаря, то місце його всяке — в столиці,
і не буде він бідним».
Дивись, немає посади, вільної від керівника, окрім посади писаря, — сам він
керівник! Будь писарем! Звільнить ця посада тебе від податків, захистить вона
тебе від робіт всяких. Усуне вона тебе від мотики, і не будеш ти носити
корзину. Вона віддалить тебе від веслування і весла, усуне вона тебе від
клопотів. Не будеш ти під владиками і під начальниками численними».
Питання
1. Розкажіть, яке становище займали писарі в Давньому Єгипті.
2. Поясніть, чому писаря називають керівником.
3. Поясніть, чому стародавні єгиптяни вважали, що «писар не буде бідним».
5-а г р у п а. Прочитайте текст «Обов’язки сановника» — уривок
з документа «Розпорядження про службові обов’язки верховного сановника» (XVI–XV
ст. до н. е.), дайте відповіді на питання.
«Об о в ’ я з к и с а н о в н и к а»
Він буде слухати кожного прохача згідно з законом, що у нього в руці.
Він викликатиме окружних урядовців, щоб вони доповідали йому про справи у
своїх округах.
Йому доставлятимуться усі заповіти; він буде їх запечатувати.
Це він відводитиме наділи на всіх земельних ділянках.
Це він призначатиме виконуючих посади сановників Верхнього та Нижнього
Єгипту.
Це він посилатиме рубати смоковниці.
Це він посилатиме окружних урядовців проводити обнесені дамбами канали в
усій країні.
Це він посилатиме воїнів і писарів виконувати розпорядження владики.
Це він встановлюватиме межі кожної області кожного пасовища, кожного
храмового господарства, кожного володіння.
Це він вислуховуватиме скарги. До нього надходитимуть з палацу всі справи.
Це він слухатиме кожний наказ. Це він накладатиме всі податі.
Це він слухатиме всі справи.
Це він відкриватиме скарбницю спільно з начальником казни.
Це він складатиме списки всіх биків, що підлягають внесенню до списку.
Це він оглядатиме пиття кожні десять днів.
Це він слухатиме про кожну справу судової присутності.
Місцеві князі, градоправителі та всі простолюдини повідомлятимуть йому про
всі свої податі.
Йому докладатимуть схід Сиріуса та рівень Нілу.
Йому докладатимуть про дощ.
Це він надаватиме судна кожному, хто має право на їх надання.
Це він запечатуватиме накази посильного з дорученням палацу.
Питання
1. Розкажіть, які справи вважалися державними.
2. Покажіть на прикладах, що верховний сановник мав значну владу. Що
доручалося робити сановнику?
3. Назвіть, які справи сановника, на вашу думку, допомагали підтримувати
порядок у державі.
4. Складіть таблицю, в якій, на ваш розсуд, розподіліть справи сановника на
більш та менш важливі
|
Важливі справи |
Другорядні справи |
|
|
|
III. Закріплення знань
Скласти та прокоментувати схему: «Соціальна структура єгипетського
суспільства».
IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання
Вчитель підбиває підсумки уроку
V. Домашнє завдання
Прочитати відповідний матеріал підручника; написати невеличкий (1
стор.) історичний твір «Один день з життя...» (розповідь складається від імені
будь-якого представника давньоєгипетського суспільства).
Вчитель знайомить учнів з критеріями оцінювання:
• повнота та правильність подачі історичних фактів і деталей епохи;
• стиль викладу;
• оригінальність оформлення (малюнки, карти).
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія Стародавнього світу». 6 клас.»
2. Книга «Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали»