Урок 17
Тема. Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон
ВАРІАНТ 1
Мета: дати уявлення про природні та кліматичні умови Дворіччя, познайомити
учнів із законами Хаммурапі; розвивати вміння працювати з історичною картою,
порівнювати історичну інформацію, чітко висловлювати свої думки; розвивати
навички групової роботи; засвоїти поняття та терміни: Межиріччя, Дворіччя,
Месопотамія, Шумер, Аккад, Вавилонське царство, закони Хаммурапі.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, атлас.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань
Фронтальна бесіда за питаннями
1. Поясніть, чому виникла необхідність створення держави на території
Стародавнього Сходу.
2. Дайте визначення поняттям: «іригаційне землеробство», «деспотія»,
«місто», «держава».
3. Поясніть, як впливають природні та кліматичні умови на розвиток
держав.
ІІ. Вивчення нового навчального матеріалу
Розташування та природні умови Месопотамії
Використовуючи метод «Мозкового штурму», вчитель пропонує учням розглянути
карту атласу (С. 4) та зробити припущення щодо клімату та природних умов
Месопотамії, ґрунтуючись на знаннях, отриманих при вивченні теми «Давній
Єгипет».
Припущення фіксуються на дошці. У зошитах учні починають складати таблицю
«Спільне та відмінне у природних умовах Південного Межиріччя та Єгипту в
давнину». Вчитель коментує і доповнює відповіді учнів.
|
|
Клімат |
Опади |
Річки |
Земля дляпосівів |
Рослини |
Корисні копалини |
|
Схожість |
||||||
|
|
Багато сонячних
та теплих днів на рік |
|
Достатньо води,
родючий мул — іригаційне землеробство. Але:
комахи, непролазні зарості
біля берегів,
хижаки |
М’які ґрунти |
|
Відсутність будівельного
лісу |
|
Відмінності |
||||||
|
Єгипет |
|
Обмаль |
|
|
|
Камінь, мідь |
|
Межиріччя |
|
Зливові дощі |
|
|
|
Тільки глина |
Вчитель пропонує доповнити таблицю за допомогою історичного документа.
Робота в парах
Учні працюють з історичним джерелом.
Ге р о д о т «І с т о р і я »
«Вся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами. Найбільший з
цих каналів судноплавний, у південно-східному напрямі протікає він з Євфрату до
іншої річки — Тигру.
З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця земля родить, безумовно,
найкращі плоди Деметри (злаки), а плодові дерева, навпаки, там взагалі не
ростуть: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина.
Що ж до плодів Деметри, то земля їх приносить у такому достатку, що врожай
тут взагалі сам-200, а гарного року навіть сам-300. Листя пшениці та ячменю
досягають там чотирьох пальців завширшки. Просо та сезам бувають там висотою з
дерево.
Оливкового масла вавилоняни не вживають, але тільки з сезаму.
Повсюдно на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно родючі. Із
плодів пальм готують хліб, вино, мед».
Виникнення міст-держав на території Межиріччя. Стародавній Вавилон
Розповідь вчителя з елементами евристичної бесіди
У ч и т е л ь. Приблизно через тисячу років після утворення найдавніших
держав у Південному Межиріччі на березі Євфрату виник Вавилон.
Він розташувався на родючій рівнині, де не було ні лісу, ні будівельного
каменю, тільки глини було в надлишку. Подекуди тут росли фінікові пальми, які в
Межиріччі називали «дерево життя», а також зарості очерету.
Селяни вирощували багато зерна й платили податок в царську казну — країна
збагачувалася.
Вавилон був зручно розташований. В його порту налічувалося багато судів,
човнів з очерету, плотів, які витримували великий вантаж. У Вавилоні бурхливо
розвивалася торгівля. Купці платили мито, яке збагачувало царську казну.
1) Як використовували глину вавилоняни?
2) 2) Які товари везли купці з півночі на південь?
3) 3) Які товари везли вгору за течією — з півдня на північ?
(Чим було багате Межиріччя?).
Вчитель пропонує учням вирішити хронологічну задачу.
У 2004 р. до н. е. сорокарічний купець з міста Ур вирушив з торговим
караваном до Фінікії. Додому він повернувся тільки через три роки. За рік до
від’їзду у нього народився син.
• В якому році народився купець? (2004 + 40 = 2044 р. до н. е.)
• В якому році купець повернувся назад? (2004 — 3 = 2001 р. до н. е.)
Піднесення Вавилону за часів правління Хаммурапі
— Величезної могутності досяг Вавилон за часів правління царя Хаммурапі,
який перебував при владі з 1792 по 1750 рр. до н. е.
Він розділив країну на області й до кожної з них призначив спеціального
урядовця, який керував від його імені.
Хаммурапі дуже піклувався про зрошування полів, які називали «душею
країни». Для їх поливу була створена низка зрошувальних каналів.
Біля столиці вирили канал, який назвали на честь царя Хаммурапі, ім’я якого
у перекладі означало «Багатство людей». Якщо будь-який канал засмічувався і
вода не надходила на поля, то Хаммурапі наказував його очистити.
• Чим була викликана турбота про канали?
За роки свого правління Хаммурапі підпорядкував Вавилону територію Ассирії,
південної і середньої частини Месопотамії.
Хаммурапі також розробив найдавніші закони.
Робота з текстом підручника «Закони Хаммурапи»
Коментоване читання.
Питання для бесіди
1. Які категорії населення згадуються в законах Хаммурапі?
2. Чиї інтереси захищали ці закони?
3. Які професії були поширені серед населення Давнього Вавилону?
4. Які види покарань передбачалися за різного виду злочини?
5. Чи передбачалися в законах не тільки обов’язки, але й права?
ІІІ. Закріплення матеріалу
Групова робота
Вчитель ділить клас на дві групи, яким пропонується окреме завдання.
1-а г р у п а. Використовуючи уривок з тексту «Історія»
Геродота, скласти кросворд, в якому слова,
розташовані по горизонталі, стосуватимуться того, що в Межиріччі
було відсутнє, а по вертикалі — те, чого там зустрічалося вдосталь.
2-а г р у п а. Скласти та прокоментувати схему соціального устрою
вавилонського суспільства.
Групи доповідають про виконану роботу.
ІV. Оцінювання
Вчитель підбиває підсумки уроку. Коментує відповіді учнів.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.