Віртуальний кабінет історії - Урок 7. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання.

УРОК № 7
Тема. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання.
Мета: дізнатися про виникнення Запорозької Січі; показувати на карті місця запорозьких січей-фортець та володінь Запорозької Січі; розповідати про утворення реєстрового козацтва та Війська Запорозького; визначати характерні риси політичного, військового й адміністративного устрою Війська Запорозького; характеризувати причини та наслідки перших козацьких повстань 90-х рр. XVI ст..; удосконалювати набуті уміння і навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого Батьківщини.
Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.
Основні поняття й терміни: Запорозька Січ, реєстрове козацтво, Військо Запорозьке, гетьман, військова старшина, клейноди.
Основні дати: кінець 70 — початок 80-х рр. XVI ст. — виникнення Запорозької Січі на о. Томаківка; 1572 р. — створення за дорученням польського короля Сигізмунда II Августа полку українських реєстрових козаків; 1591 — 1593 рр.— козацьке повстання під проводом К. Косинського; 1594— 1596 рр.— козацьке повстання під проводом С. Наливайка.
ХІД УРОКУ
I.     ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II.    ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Фронтальне опитування
1)       Назвіть причини виникнення українського козацтва.
2)       Хто й коли збудував на о. Мала Хортиця замок, який став предтечею Запорозької Січі?
3)       Як ставилася до діяльності українських козаків литовська й польська влада?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виникнення Запорозької Січі.
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. в Україні виникла ситуація, що спонукала козаків до створення своєї єдиної військово-політичної організації. У середині XVI ст. на Дніпровському пониззі вже сформувалася ціла мережа козацьких городків і січей. Козацькі ватаги жили в них як тимчасово, так і постійно. У разі необхідності дати відсіч нападникам або рушати в похід за здобиччю окремі козацькі ватаги виступали разом, очолювані виборними отаманами. Це сприяло усвідомленню козаками необхідності створення власної військової організації.
Об'єднанню розрізнених козацьких городків і невеликих січей сприяло також кількісне зростання козаків у 70-х рр. XVI ст. Якщо доти, за повідомленнями сучасників, у пониззі Дніпра цілорічно перебувало кілька сотень козаків, то тепер уже тисячі. Зростанню козацтва сприяло значне погіршення становища селянства на українських землях після Люблінської унії. Саме на цей час припадають згадки про масові втечі (півсела, ціле село, кілька сіл) на Запорожжя. Козаками ставали також бояри, які не змогли документально підтвердити свої права на землю і шляхетство. Боярство не лише внесло в козацтво досвід професійних воїнів, а й спонукало його до розгортання боротьби за визнання владою Речі Посполитої своїх станових інтересів.
Прискорила об'єднання козацьких січей на Запорожжі політика короля Речі Посполитої Стефана Баторія, який намагався підпорядкувати собі козаків на тлі їхньої постійної боротьби з турецько-татарськими нападниками.
Наприкінці 70 — на початку 80-х рр. XVI ст. нижче порогів Дніпра, на великому й неприступному острові Томаківка, оплутаному зусібіч річками й озерами, серед широких плавнів виникла перша Січ Великого Лугу — Томаківська. її називали Запорозькою Січчю, а козаків — січовиками, або запорожцями. Це була самовладна військова організація, створена козаками воїнами або, як їх називали сучасники, «рицарями-людьми». За підрахунками дослідників, у Томаківській Січі перебувало близько 5 тис. козаків. Усього ж українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. козаків.
Робота з термінами та поняттями
Запорозька Січ — організація українського козацтва, яка виникла й розвинулася за Дніпровськими порогами в першій половині XVI ст. Центром Січі було місто-фортеця, яке через різні обставини змінювало своє розташування, але завжди було за порогами.
Додаткова інформація
Запорозька Січ у XVI—XVIII ст.

Назва	Роки існування	Місце розташування
Хортицька	1553(6)—1555(7) рр.	Острів Хортиця
Тамаківська	70-ті рр. XVI ст. — 1593 р.	Острів Томаківка
Базавлуцька	1593—1638 рр.	Острів Базавлук
Микитинська	1639—1652 рр.	Острів Микитин Ріг
Чортомлицька	1652—1709 рр.	Поблизу гирла р. Чортомлик
Кам'янська	1709—1711, 1730— 1734 рр.	Мис, утворений річною протокою Козацьке Річище та гирлом р. Кам'янка
Олешківська	1711—1728 рр.	Урочище Олешки на південь від впадіння р. Інгул в Дніпро
Нова	1734—1775 рр.	Р. Підпільна

Завдання
Визначте за картою назви й роки існування Запорозьких Січей у XVI— XVIII ст.
Робота з документом
Із хроніки М. Бєльського
Ці посполиті люди звичайно займаються на Низу Дніпра тим, що ловлять рибу, яку там же, без солі, сушать на сонці і тим харчуються протягом літа, а на зиму розходяться в найближчі міста, а саме: в Київ, Черкаси та інші, заховавши попередньо на якому-небудь дніпровському острові, в потаємному місці, свої човни і залишивши там кількасот чоловік на курені або, як вони кажуть, на стрільбі. Вони мають і свої гармати, частково захоплені ними в турецьких замках, частково відбиті в татар. Спочатку козаків не було так багато, але тепер їх набралося до кількох тисяч чоловік, особливо багато їх стало останнім часом. Вони дуже часто завдають великої шкоди татарам і туркам і вже кілька разів руйнували Очаків, Тягинку, Білгород та інші замки, а в полях немало брали здобичі, так що тепер і турки, й татари остерігаються далеко виганяти овець і рогату худобу на пасовища, як вони пасли раніше, так само не пасуть вони худоби й по той (лівий) бік Дніпра на відстані десяти миль від берега. ... Є ще третій острів, що називається Томаківкою, на якому найбільше проживають низові козаки, бо він служить їм найміцнішим замком. ...Із Білгорода пролягає широка дорога, на якій козаки часто турецьких купців розбивають.
Запитання до документа
1)       Про який період часу йде мова в уривку?
2)       Що на основі документа можна сказати про кількість та заняття козаків?
3)       Як діяльність козаків позначилася на татарському кочовому господарстві?
2. Військове мистецтво козаків.
Коментоване читання відповідного пункту параграфа
Додатковий матеріал
Козаки розробили ефективне і своєрідне військове мистецтво, що допомагало їм перемагати на суходолі й морі. Основу козацького війська складала піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення скорострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а задніх шеренг — заряджали зброю. Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої підтримував у бою дії піхоти. Перевагу надавали легким гарматам завдяки їх маневреності в бою.
Козаки розробили власну тактику (організацію й ведення) бою: галас — козаки йшли в бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність; табір — військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали ворога з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень; самообкопування — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.
Козацтво здійснювало також рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювало фортеці, улаштовувало засідки, нападало на ворога вночі тощо. Існувала розвідка й вартова служба. Спеціальні підрозділи несли сторожову службу в Степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. . Козаки збирали інформацію про ворога в його володіннях за допомогою спеціальних розвідників і на підставі їх повідомлень розробляли плани своїх походів.
Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення морського бою. їхній флот складався з чайок — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.
3. Утворення реєстрового козацтва.
Перетворення українського козацтва на вагомий чинник суспільного життя в Україні й ускладнення стосунків із Кримським ханством і Османською імперією через сутички з козаками обумовлювало прагнення литовської й польської влади встановити над ними контроль.
У 1524 р. вперше було здійснено спробу залучити козаків на державну службу. Польський король і Великий князь Литовський Сигізмунд І доручив навербувати 1—2 тисячі козаків для захисту південного прикордоння. Проте через брак коштів ці наміри не були реалізовані.
Влада Речі Посполитої активізувала зусилля з підпорядкування козацтва. 1572 р. за дорученням короля Сигізмунда II Августа було прийнято на державну службу і вписано до спеціального списку -«реєстру» 300 козаків. Реєстрові козаки, як їх стали називати, отримували особливі групові права й привілеї. Зокрема, на власну адміністративну владу й козацьке судочинство. Це сприяло виділенню козацтва з інших верств населення й перетворенню його на новий суспільний стан.
Подальші заходи з визнання українського козацтва як окремого стану здійснив король Стефан Баторій. Він погодився прийняти на державну службу 500 козаків, визначивши в спеціальній «Постанові щодо низовців» їхні права й обов'язки.
Робота з документом Із «Постанови щодо низовців», затвердженої королем Стефаном Баторієм
16 вересня 1578 р.
...Перед тим же паном старостою мають скласти присягу на вірність і йому послушними бути... тобто мають не воювати землі Волоської, не чинити в ній жодних шкод і розрух, а якщо хтось би це чинив, мали б гамувати, хапати і бити як нашого коронного неприятеля. Так само мають триматися щодо Білгорода, Очакова, Тягині, сіл і степів їхніх, аби там шкод жодних не чинили, ані не позволяли чинити цареві кримському, його землям, людям, улусам.., однак мають давати нам знати про царських людей; взагалі будуть поступати відповідно до наших наказів.
Запитання до документа
1)       Які обов'язки повинні були виконувати на державній службі реєстрові козаки?
2)       Які факти свідчать, що влада Речі Посполитої намагалася використати реєстровців проти козаків Запорозької Січі?
Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов'язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати у спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману і старшині, яких обирали на козацькій раді.
Військо козаків-реєстровців отримало назву Війська Запорозького Низового. Його резиденцією було оголошено місто Трахтемирів, де розташовувався також козацький шпиталь. Як символ незалежності від державного війська козаки одержали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.

1. 2

	Неділя, 06.07.2025, 15:25
	Персональний сайт Поручнік Володимира Вікторовича

Головна \| Реєстрація \| Вхід	Вітаю Вас Гість \| RSS

Новини