Тема. Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях в другій половині 70–90-ті роки ХІХ ст.
Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які знаходилися під владою Австро-Угорщини, в 70–90-ті роки ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.
Після цього уроку учні зможуть:
• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;
• характеризувати національно-визвольний рух 70–90-х років в Галичині, Буковині і Закарпатті;
• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Австро-Угорської імперії; давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Запитання та завдання
1. Яку роль у житті західноукраїнського суспільства відігравали народовці і «москвофіли»?
2. Порівняйте їх погляди.
3. Як ви вважаєте, яка з цих двох течій була більш корисною для українського визвольного руху? Чому?
4. Якби ви жили в тогочасному суспільстві, то прибічником якого руху були б? Чому? А що б ви хотіли внести нового в діяльність вашої течії?
5. Яке значення мала діяльність товариства «Просвіта» і Літературного товариства імені Тараса Шевченка?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
У 70–90-х роках у національно-визвольному русі західноукраїнських земель сталися певні зміни. Стає очевидно, що культурно-просвітницькими діями не можна вирішити тогочасні актуальні питання щодо становища населення, вирішити економічні і національні суперечності, зняти соціальне напруження в суспільстві.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з джерелами інформації
Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
Текст 1
«На думку деяких сучасників, навіть найактивнішої діяльності народовців було мало, щоб забезпечити їм конструктивну й прогресивну роль в українському суспільстві. Що ж до русофілів («москвофілів»), то їхні переконання були до такої міри безнадійно реакційними, що не витримували ніякої критики. У ряді послань…
М. Драгоманов закликає молодь відкинути погляди старшого покоління й розширяти свої інтелектуальні обрії, знайомлячись із кращими здобутками європейської та російської культури й науки, присвятити себе служінню гнобленим масам не лише словом, а й ділом.
Його заклик припав до душі невеликій групі західноукраїнської молоді, викресавши іскру того, що можна назвати інтелектуальною революцією. Він наштовхнув членів цієї групи на пошуки третього й соціально більш виправданого шляху обстоювання інтересів українців». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 283)
Робота з таблицею
Радикальна течія у визвольному русі |
Основні ідеологи: Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та ін. Утворили організацію Народна Рада, яка стала прообразом першої політичної
партії. Видавали журнал «Громадський друг», а потім — «Молот». Входила молода інтеліґенція, яка критично ставилася і до руху
«москвофілів», і до руху народовців. Прагнули надати українському рухові більш революційний характер. Критикували існуючий лад, виступали проти кріпацтва, за передачу землі
селянам, за національне й соціальне звільнення. Закликали до захисту інтересів народу в конкретних справах |
1. У чому полягали причини появи радикальної течії у визвольному русі Західної України?
2. Яку роль у радикалізації визвольного руху Західної України відіграв Михайло Драгоманов?
3. Які завдання ставили перед собою радикали?
4. За що радикали критикували народовців і «москвофілів»?
Складання логічного ланцюжка
Логічний ланцюжок
«Суть «новоерівської» політики народовців»
Наприкінці 80-х років загострюються відносини між Росією та
Австро-Угорщиною (обидві прагнули посилити свій вплив на Балканському
півострові) |
Німеччина, яка підтримувала Австро-Угорщину, виступила з планом утворення
«Київського королівства» |
Австро-Угорщина хотіла бачити Наддніпрянську Україну у своєму складі |
«Київська громада» (Антонович, Кониський) заявили, що підтримають цей
план, якщо будуть задоволені потреби українців в Галичині |
Австрійський уряд іде на поступки українцям: надані місця українцям в Австрійському
парламенті і Галицькому сеймі, відкриті кафедра української мови у
Львівському університеті, три українські гімназії |
Поляки під тиском австрійського уряду визнали українців окремимнародом |
1892 р. народовці прийняли програму «нової ери» у відносинах з урядом і
поляками. «Нова ера» тривала недовго, але мала велике значення |
1. Поясніть, чому загострення відносин між Росією та Австро-Угорщиною вплинуло на український визвольний рух у Галичині.
2. У чому суть «нової ери» у відносинах народовців з австрійським урядом?
3. Які наслідки мала «нова ера» для українського визвольного руху?
Робота з таблицею
Національне відродження на Буковині |
Початок національного відродження припадає на 60-і роки ХІХ ст. Під впливом народовців Галичини діячі визвольного руху переходять на
національні позиції. Набули поширення твори Шевченка. Значну роль у визвольному русі відігравала «буковинська трійця» (Юрій
Федькович, Сидір та Григорій Воробкевичі). 1875 р. — відкриття університету в Чернівцях. 1885 р. — початок видання української газети «Буковина» |
Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.
Текст 2
«Серед усіх західноукраїнських селян буковинці були найзаможнішими, в основному завдяки тому, що великі румунські землевласники не мали такого величезного впливу у Відні, як поляки та мадяри. Оскільки політика Відня зводилася до використання українців як противаги румунам, то перші й справді мали певні політичні важелі. На кінець ХІХ ст. наслідками цього впливу булла добре організована система освіти, можливість навчання у Чернівецькому університеті… Втім, існували і перешкоди на шляху національного і політичного розвитку. Буковинці, як і румуни, були православними, а церковна ієрархія була в основному опанована румунами. Тому, на відміну від Галичини, церква не грала, та й не
могла відігравати помітної ролі у розвитку почуття національної ідентичності на Буковині; відтак процес національного будівництва в краї значно сповільнився». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293)
Завдання
• Які обставини сприяли та заважали розвитку національного руху на Буковині склалися в другій половині ХІХ ст.?
Текст 3
«У Закарпатті… мадяри цілком підпорядкували собі край, особливо після 1867 року. Їхні аристократи свавільно експлуатували селянство, а угорські націоналісти всіляко душили місцевий патріотизм. Таким чином, майже у всіх відношеннях близько 400 тисяч закарпатців, які складали майже 70 % всього населення краю, було найбезправнішими з усіх західних українців.
…Значна частина освічених людей, не маючи широкої опори на народ, піддалася тискові й асимілювалася, ставши так званими «мадяронами». Оскільки ж Закарпаття відділяв від Галичини австро-угорський кордон, що пильно охоронявся, а контакти між ними були традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не могли розвинутись українофільські течії. Відтак в останні десятиріччя ХІХ ст. в краї зникав один слов’янський часопис за іншим, число шкіл з викладанням на місцевій говірці зійшло на нуль… І лише жменька молодих народовців, таких як Юрій Жаткович та Августин Волошин, намагалися чинити опір мадяризації». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293–294)
Текст 4. Із протесту Галицьких українців проти гноблення Закарпатських українців правлячими колами Угорщини
«…Мадяри забороняють угорським русинам відбирати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, лиш літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорське правительство у своїй великій гуманності заборонило спроваджувати і ширити в Угорщині
видання львівської «Просвіти»… Угорським русинам забороняють зноситися з галицькими, одбирають листи, писані до угорських русинів… Навіть в абсолютній Росії не робиться таких речей так явно, з таким цинізмом, а особливо з устами, повними грімких фраз про
свободу, толерацію і цивілізацію. Щоб знищити всякі сліди Русі на Угорщині, наказав уряд перемінювати назви не лиш місцевостей, а й осіб, і то як імена, так і прізвиська на лад мадярський…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України кін. ХVІІІ — поч.
ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 240)
Завдання до текстів 3 та 4
1. На основі даних документів схарактеризуйте особливості визвольного руху в Закарпатті.
2. Як ви думаєте, чому сильний національний тиск з боку Угорщини призвів до посилення москвофільської течії?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Розставте порядкові номери тверджень або термінів, які відносяться до розгортання національного руху в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.
Галичина |
Буковина |
Закарпаття |
|
|
|
2. «Буковинська трійця».
3. Ю. Федькович.
4. І. Франко.
5. Радикальний рух.
6. М. Павлик.
7. О. Терлецький.
8. Ю. Жаткович.
9. Сидір та Григорій Воробкевичі.
10. Мадяризація.
11 . А. Волошин.
12. Газета «Буковина».
13. Відкриття кафедри історії України.
14. Відкриття Чернівецького університету.
15. Наукове товариство імені Т. Шевченка.
Відповідь: Галичина — 1, 4, 5, 6, 7, 13, 15; Буковина — 2, 3, 9; Закарпаття — 10, 11 , 14.
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Джерела:
1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас»
2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас»