1. 2
УРОК № 28
Тема. Впровадження нової економічної політики.
Мета: з'ясувати причини запровадження непу; провести порівняння політики «воєнного
комунізму» і непу; довести, що неп — вимушений
тактичний крок, а не стратегічна лінія; удосконалювати вміння учнів
співставляти історичні процеси, робити висновки та узагальнення.
Основні поняття: продовольчий податок; децентралізація; неп; денаціоналізація;
господарський розрахунок; концесія; кооперація.
Основні дати: березень 1921 р.— X з'їзд РКП(б), початок непу;
червень 1921 р.— всеукраїнська нарада КП(б)У, схвалення непу;
1921 —1928 рр. — період дії непу.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Перехід до непу.
2. Сутність непу:
а) у галузі сільського господарства;
б) у промисловості;
в) у торгівлі та фінансах.
3. Особливості
непу в УСРР.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє
завдання
ХІД УРОКУ
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Опитування.
Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями
підручника.
Бесіда.
Яке було внутрішнє становище УСРР наприкінці 1920 — на початку 1921 рр.? (Економічна розруха, політична нестабільність, голод 1921—1923 рр.)
III. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Перехід до непу.
Схожа ситуація, але в більшому масштабі, спостерігалась і в Росії. Тут
економічна розруха виявилась у скороченні посівних площ з 110 млн. десятин до
75, у зменшенні обсягу промислової продукції наприкінці 1920 р. до 14 % від
1913 р., голодом 1921 р., скороченням чисельності робітничого класу — з 2,5
млн. у 1913р. до 1,2 млн. у 1921 р. (на 54 %). Відлунням широкого селянського
руху в Україні стали масові антибільшовицькі виступи селян у Сибіру, на Уралі,
Дону, Кубані, у центральних губерніях Росії. Загони Антонова, що діяли в
Тамбовській і частково у Воронезькій губерніях, нараховували 50 тис. чоловік.
Тільки в одному Ішимському повіті кількість повстанців досягла 60 тис. чоловік.
Проти селян було кинуто армію під командуванням М. Тухачевського (40 тис.
бійців).
Але найбільш серйозним і послідовним було повстання проти радянської влади
матросів у Кронштадті навесні 1921 р. Під гаслами «Ради без комуністів», «Геть
продрозкладку», «Свободу торгівлі» у ніч на 17 березня 1921 р. триста делегатів
X з'їзду РКП(б) і загони червоноармійців штурмом оволоділи Кронштадтом.
Отже, воєнно-комуністичний курс більшовиків на швидкі соціалістичні перетворення
опинився під загрозою.
— Як керівництво РКП(б) на чолі з В. Леніним повинно було реагувати на цю
катастрофічну ситуацію? (Негайно переглянути економічну політику, насамперед
щодо селянства.)
Лише реальна загроза втрати влади, продовжує викладач, змусила
більшовицьке керівництво усвідомити необхідність зміни політики. Перехід до
нової економічної політики (непу), яка дістала таку назву на відміну від
політики «воєнного комунізму», відбувався під тиском соціально-політичних
реалій життя.
Нову економічну політику було розпочато зі скасування продрозкладки. У
березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) прийняв постанову «Про заміну розкладки
натуральним податком».
У співбесіді з учнями вчитель розкриває підвалини запровадження непу як нової моделі господарювання (занотовуються у
зошити):
1) закінчення бойових дій, перехід до мирного
будівництва, початок відбудови господарства вимагали нової економічної
програми;
2) кризовий стан економіки, безперспективність політики
«воєнного комунізму»;
3) невдоволення селянства
продрозкладкою спонукало збройні
виступи проти радянської влади і диктувало необхідність нового підходу до
проблеми відносин міста і села;
4) спад європейського революційного руху вичерпав надії на швидке
здійснення світової революції і допомогу західного пролетаріату.
2. Сутність непу.
Протягом 1921—1922 рр. формується непівська модель організації економіки.
її суть полягала у переході до соціалізму через державний капіталізм в умовах
пролетарської держави з допущенням у всі сфери виробництва товарно-грошових
відносин.
Робота з таблицею.
Учням звернутися до лівої частини таблиці «Воєнний комунізм» (1919—1920
рр.)» (див. урок 27) і пригадати основні риси цієї політики. У процесі
порівняння політики «воєнного комунізму» і непу заповнюється права частина
таблиці «Нова економічна політика (1921—1928 рр.)»
а) У галузі сільського господарства неп характеризувався:
—
заміною продрозкладки продподатком, розмір якого був меншим. (Продподаток
з урожаю 1921 р. визначався в УСРР у розмірі 117 млн. пудів замість накинутої
раніше розкладки в 160 млн. пудів.) Продподаток встановлювався до початку
сівби і був завчасно відомий селянину. Це посилювало зацікавленість у зростанні
продуктивності господарства;
—
дозволом селянину продавати надлишки сільгосппродукції через кооперативні
організації, базари, ринки;
— дозволом оренди землі та
використанням найманої праці.
Запитання.
Які наслідки могли мати такі заходи в сільському господарстві? (Селяни
отримали свободу обрання форм обробітку землі й гарантії землекористування, що
стимулювало розвиток сільськогосподарського виробництва і сприяло відновленню
сільського господарства у стислі строки.)
б) У промисловості неп характеризувався:
—
збереженням державної власності на велику і значну частину середньої
промисловості;
—
денаціоналізацією, масовою передачею в оренду кооперативам, колишнім
власникам, іншим юридичним особам дрібних і частини середніх підприємств (у
приватну власність вони передавалися неохоче). До того ж, щоб володіти
приватним підприємством з кількістю працівників понад сто, потрібний був дозвіл
РНК. В оренду ж, як правило, передавали ті об'єкти, які або розвалились, або
працювали впівсили. В Україні в оренду було здано 5200 підприємств. Строк
оренди, обставлений низкою жорстких умов, не перевищував 5 років, що штовхало
орендарів на відповідний стиль поведінки: будь-що одержати швидкий прибуток, а
там хоч трава не рости;
—
об'єднанням підприємств у госпрозрахункові трести, госпрозрахунок тримався
на самоокупності;
—
утворенням синдикатів — організацій із закупівлі сировини, планування
торговельних операцій і збуту однорідної продукції;
—
проведенням децентралізації управління промисловістю, звільненням
підприємств від адміністративного контролю ВРНГ;
—
створенням Держплану для поточного планування економічного розвитку;
—
скасуванням загальної трудової повинності, запровадженням добровільного
найму та звільненням робочої сили;
—
переходом від зрівнялівки до підрядної зарплати за результатами праці.
Запитання.
Які наслідки могли мати такі заходи в промисловості? (Зростання
економічної активності, продуктивності праці, конкуренції.) в) У торгівлі та фінансах неп характеризувався:
—
відмовою від прямого продуктообміну і поверненням до приватної торгівлі,
вільної купівлі-продажу як через кооперативні організації, так і на базарах і
ринках. У серпні 1924 р. на території СРСР функціонував 266 031 приватний
магазин, тоді як державних було всього 6736, кооперативних 8084, тобто приватна
торгівля охоплювала 94 % крамниць;
—
появою бірж. В УСРР у 1923 р. функціонувало 12 товарних бірж, на яких
відбувалися операції з цінними паперами, укладалися оптові угоди;
—
проведенням грошової реформи. У жовтні 1922 р. було випущено забезпечені
золотом банківські білети — червінці. До березня 1924 р. грошова реформа
завершилася;
—
запровадженням податків (86 видів) як джерела поповнення державного
бюджету, платні за комунальні та інші послуги;
—
регулярними держпозиками, відкриттям у 1923 р. перших ощадкас.
Запитання.
Які наслідки могли мати такі заходи у сфері торгівлі та фінансів?
(Пожвавлення торгівлі на основі грошового обігу.)
Робота з
таблицею.
Перевірити праву частину таблиці, що матиме такий вигляд:
|
Воєнний
комунізм (1919— 1920) |
НОВА
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (1921—1928) |
|
Див. урок 27 |
1. Денаціоналізація частини підприємств,
передача в оренду і концесію дрібних і середніх підприємств 2. Продподаток 3. Легалізація торгівлі (приватної, кооперативної,
державної) 4. Проведення грошової реформи 5. Розвиток товарно-грошових відносин 6. Створення ринку робочої сили 7. Запровадження процедури добровільного найму
і звільнення робочої сили |
Завдання.
Учням пропонується зробити порівняння політики «воєнного комунізму» і
непу.
3. Особливості непу в УСРР.
Неп запроваджувався в УСРР з більшими труднощами, ніж у Росії. У
керівництві КП(б)У виявилося більше опонентів йому, ніж у центрі. Делегати І
Всеукраїнської наради більшовиків 2 травня 1921 р. мало не одностайно заявили:
заміна продрозкладки податком була б украй необачним рішенням. Лунали голоси
про «ганебний відступ» перед капіталізмом, «здачу позицій соціалізму»,
«капітуляцію перед буржуазією». Партійна дисципліна примусила, проте, визнати
необхідність непу. Інакше довелося б вести масштабну війну із селом за
відсутності ознак світової революції і наявності ненадійного мало-чисельного
пролетаріату.
— Чим ще пояснити, що заходи непу були запроваджені в Україні пізніше?
(Практично до 1922 р. не припинялися дії селянських повстанських загонів.)
Ще однією особливістю непу в Україні була наявність серйозного противника у
вигляді комнезамів.
Бесіда.
1. Що таке комнезами?
2. Коли вони були створені?
3. Кого об'єднували?
4. Чому вони були проти впровадження непу?
1. 2